Актуальні запитання (28.06.2016)

Який порядок оподаткування товарів, що вивозяться (пересилаються) громадянином за межі митної територію України?

Категорія 215. Особливості оподаткування товарів та транспортних засобів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України
Питання Який порядок оподаткування товарів, що вивозяться (пересилаються) громадянином за межі митної територію України?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні
Відповідно до ч.1 ст. 371 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495 - VI
зі змінами (далі - МКУ), товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, крім тих на які встановлюється вивізне мито, не підлягають письмовому декларуванню та сплаті митних платежів при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України.
     Водночас, товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент
10000 євро та на які законом встановлено вивізне мито та/або якщо відповідно до закону державними органами видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю
та митного оформлення таких товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, із сплатою у випадках, визначених законами України, вивізного мита та з поданням відповідних документів, виданих державними органами (ч.2 ст. 371 МКУ).
     Товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро (крім зазначених у частині четвертій цієї статті), при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, та зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України (ч.3 ст. 371 МКУ).
     Товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, при вивезенні (пересиланні) громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та звільняються від подання документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, за умови, що ці товари:
     1) вивозяться у зв’язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання;
     2) входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії;
     3) тимчасово вивозяться громадянами-резидентами за межі митної території України під письмове зобов’язання про їх зворотне ввезення;
     4) були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов’язання про
їх зворотне вивезення, що підтверджується відповідними документами;
     5) були одержані громадянами-нерезидентами у вигляді призів і нагород за участь
у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами (ч.4 ст. 371 МКУ).
     Товари, придбані громадянами-нерезидентами на території України, загальна фактурна вартість яких не перевищує суми іноземної валюти, ввезеної цими громадянами в Україну, та товари, що вивозяться громадянами-нерезидентами у зв’язку з остаточним виїздом за межі України, на суму доходу, одержаного за час роботи чи навчання в Україні, що підтверджується відповідними документами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, зі сплатою у випадках, встановлених законами України, вивізного мита, та поданням документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, які при переміщенні (пересиланні) громадянами таких товарів через митний кордон України видаються відповідними державними органами
(ч.5 ст. 371 МКУ).

Які документи необхідно мати на транспортний засіб, право власності на який належить іншій особі (юридичній або фізичній), при тимчасовому виїзді за кордон?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Які документи необхідно мати на транспортний засіб, право власності на який належить іншій особі (юридичній або фізичній), при тимчасовому виїзді за кордон?
Відповідь Коротка:     
Громадянин, який тимчасово вивозить за межі митної території України ТЗ, власником якого є інша особа (юридична або фізична), подає контролюючому органу у пункті пропуску через державний кордон такі документи:
     - свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника ТЗ, разом з документом, що підтверджує право користування і (або) розпорядження цим ТЗ,
     або
     - свідоцтво про реєстрацію ТЗ на ім’я особи, яка здійснює поїздку за кордон, видане територіальним органом з надання сервісних послуг МВС, за бажанням цієї особи на період поїздки.
     Документ, що підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ, не подається, якщо ТЗ, який належить декільком фізичним або юридичним особам (що підтверджується відповідним записом у свідоцтві про реєстрацію ТЗ), тимчасово вивозиться за межі митної території України одним із співвласників такого ТЗ.
     ТЗ, на яких власники виїжджають за кордон, повинні мати розпізнавальний знак України. Власники таких ТЗ перед виїздом зобов’язані укласти договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників ТЗ.
     Повна:
     Особливості тимчасового вивезення (пересилання) громадянами-резидентами товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування) за межі митної території України визначені ст. 372 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року
№ 4495-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до якої тимчасове вивезення за межі митної території України транспортних засобів особистого користування здійснюється без надання контролюючому органу зобов’язання про зворотне ввезення.
     Порядок допуску транспортних засобів (далі – ТЗ) до поїздки за кордон регламентовано пунктами 50-55 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, зі змінами (далі – Порядок 1388).
     Відповідно до Порядку 1388 до поїздки за кордон допускаються ТЗ, на які видані реєстраційні документи відповідно до Конвенції про дорожній рух від 1968 року та номерні знаки, серіям яких присвоєні літери латинського алфавіту.
     Зокрема, згідно з п. 51 Порядку 1388 у разі відсутності права власності на ТЗ оформлення документів для поїздок за кордон здійснюється на підставі заяви власника ТЗ або документів, що підтверджують право користування і (або) розпорядження ТЗ. Особам, що здійснюють поїздку за кордон, на період поїздки за їх бажанням видаються свідоцтва про реєстрацію на їх ім’я. Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника ТЗ, і документи, які підтверджують право користування і (або) розпорядження ТЗ, зберігаються у відповідних територіальних органах з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС).
Видане на період поїздки за кордон свідоцтво про реєстрацію підлягає поверненню відповідному сервісному центру МВС не пізніше ніж протягом 10 днів після повернення з-за кордону.
     У пункті пропуску через державний кордон України громадянин, який переміщує ТЗ, власником якого є інша особа (юридична або фізична), подає контролюючому органу такі документи:
     - свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника ТЗ, разом з документом, що підтверджує право користування і (або) розпорядження цим ТЗ,
     або
     - свідоцтво про реєстрацію ТЗ на ім’я особи, яка здійснює поїздку за кордон, видане сервісним центром МВС за бажанням цієї особи на період поїздки.
     Документ, що підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ, не подається, якщо ТЗ, який належить декільком фізичним або юридичним особам (що підтверджується відповідним записом у свідоцтві про реєстрацію ТЗ згідно із п. 6 Порядку 1388), тимчасово вивозиться за межі митної території України одним із співвласників такого ТЗ.
     Форми документів, що підтверджують право користування і (або) розпорядження ТЗ, і вимоги щодо їх посвідчення визначені Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та Законом України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII зі змінами.
     ТЗ, на яких власники виїжджають за кордон, повинні мати розпізнавальний знак України. Власники таких ТЗ перед виїздом зобов’язані укласти договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників ТЗ.
     ТЗ, на які згідно із законом встановлено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім ТЗ, придбаних у розстрочку та зареєстрованих відповідно до пункту 25 Порядку 1388), до поїздок за кордон не допускаються.

Який порядок переміщення громадянами (резидентами чи нерезидентами) готівки через митний кордон України?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Який порядок переміщення громадянами (резидентами чи нерезидентами) готівки через митний кордон України?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні:          
Порядок переміщення готівки (у тому числі дорожніх чеків) і банківських металів через митний кордон України регламентується Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 27.05.2008 № 148, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.06.2008 за № 520/15211
зі змінами (далі – Інструкція 148).
     Відповідно до Інструкції 148 фізична особа незалежно від віку має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування контролюючому органу.
     Фізична особа-резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування контролюючому органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро. Строк дії таких документів 30 календарних днів, починаючи з дня видачі.
     Фізична особа-нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування контролюючому органу в повному обсязі.
     Фізична особа-нерезидент має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми готівки, письмово задекларованої цією особою контролюючому органу при ввезенні в Україну. Вивезення готівки у такому випадку здійснюється за умови її письмового декларування контролюючому органу в повному обсязі.
     Митна декларація є підставою для вивезення (увезення) зазначеної у ній готівки і банківських металів і здійснення операцій за дорученням резидента або нерезидента протягом одного року з часу оформлення декларації.
     Фізична особа-нерезидент має право вносити кошти на рахунки в уповноважених банках або виконувати інші операції в банках України на підставі митної декларації у випадках, передбачених законодавством України.

Який порядок переміщення тіл померлих (урн з прахом) чи останків померлих через державний кордон України?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Який порядок переміщення тіл померлих (урн з прахом) чи останків померлих через державний кордон України?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
Згідно із ч. 8 ст. 365 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) переміщення громадянами через митний кордон України трун з тілами (урн з прахом) чи останків померлих здійснюється на підставі письмової заяви цих громадян довільної форми та документів, визначених Законом України від 10 липня 2003 року № 1102-IV «Про поховання та похоронну справу» (далі – Закон 1102).
     Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону 1102 у разі смерті громадянина на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов’язалася поховати померлого, за сприяння консульської установи чи дипломатичного представництва України.
     Згідно зі ст. 22. Закону 1102 переміщення тіл померлих через державний кордон України (у тому числі переміщення через територію України транзитом) здійснюється за умови пред’явлення контролюючому органу особою, яка переміщує (супроводжує) тіло померлого, таких документів:
     свідоцтва про смерть або іншого документа, що засвідчує факт смерті, виданого компетентним органом;
     довідки про те, що в тілі та труні (урні) немає вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Таку довідку видає судово-медичний експерт у присутності посадової особи відповідного контролюючого органу - в разі вивезення труни (урни) за кордон - або відповідний компетентний орган іноземної держави з легалізацією такої довідки консульською чи дипломатичною установою України за кордоном - у разі ввезення труни (урни) на територію України.
     Тіло померлого повинне вміщуватися в металеву герметичну труну (урну), яка опечатується посадовими особами, зазначеними в абз. 3 ч. 1 ст. 22 Закону 1102.
     Розкриття труни (урни) можливе у виняткових випадках за наявності достовірної інформації щодо вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Розкриття здійснюється в спеціальному приміщенні закладу охорони здоров’я України в присутності посадової особи контролюючого органу та особи, яка супроводжує труну (урну), або представника підприємства, який здійснює перевезення,
а також інших осіб у випадках, передбачених законом, з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства України (абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону 1102).

На підставі яких документів, митний режим тимчасового ввезення припиняється контролюючим органом у разі повної втрати транспортних засобів внаслідок їх аварії або дії обставин непереборної сили?

Категорія 204. Митні режими
Питання На підставі яких документів, митний режим тимчасового ввезення припиняється контролюючим органом у разі повної втрати транспортних засобів внаслідок їх аварії або дії обставин непереборної сили?
Відповідь Коротка:
     Відповідно до п. 3 розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за № 1669/21981 (далі - Порядок 657) залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
     Також згідно п.4 розділу VІІІ Порядку 657 документи (рішення, акти, довідки тощо), що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, що мали місце за межами митної території України, мають бути засвідчені на території, де мала місце така аварія чи обставина непереборної сили згідно з вимогами законодавства відповідної країни.
     В інших випадках, крім зазначених у абзаці другому п.4 розділу VІІІ Порядку 657, документи, складені або засвідчені компетентними органами (установами) іноземних країн, мають бути легалізовані консульською установою України за кордоном.
     У разі відсутності консульської установи України в країні видачі документів документи можуть бути засвідчені у найближчій консульській установі України, повноваження якої офіційно розповсюджуються на територію країни видачі документів.
     
     Повна:
     Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється згідно розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за № 1669/21981 (далі - Порядку 657).
     Відповідно до п. 3 розділу VІІІ Порядку 657 залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
     Згідно з п. 4 розділу VІІІ Порядку 657 документи (рішення, акти, довідки тощо), що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, що мали місце за межами митної території України, мають бути засвідчені на території, де мала місце така аварія чи обставина непереборної сили згідно з вимогами законодавства відповідної країни.
     Документи, складені або засвідчені компетентними органами (установами) країн, з якими Україна має договори про правову допомогу і якими передбачена відмова від легалізації документів, приймаються до розгляду контролюючими органами України без легалізації у консульських установах України.
     В інших випадках, крім зазначених у абзаці другому п.4 розділу VІІІ Порядку 657, документи, складені або засвідчені компетентними органами (установами) іноземних країн, мають бути легалізовані консульською установою України за кордоном.
     У разі відсутності консульської установи України в країні видачі документів документи можуть бути засвідчені у найближчій консульській установі України, повноваження якої офіційно розповсюджуються на територію країни видачі документів.
     Пунктом 4 розділу VІІІ Порядку 657 визначається, що у разі, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до контролюючого органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
     Керівник контролюючого органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов’язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків.
     За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається контролюючому органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах контролюючого органу, посадовими особами якого він був складений.
     Якщо керівником контролюючого органу, у зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особою, що виконує його обов’язки, після опрацювання заяви з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків прийнято рішення про недоцільність проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, або якщо протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили відсутня можливість дістатися до місця пригоди, особі, що подала заяву про аварію або дію обставин непереборної сили, контролюючим органом невідкладно надається письмове підтвердження факту отримання такої заяви, у якому зазначаються причини непроведення контролюючим органом огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, яке засвідчується підписом керівника цього контролюючого органу або особи, що виконує його обов’язки, та завіряється відбитком печатки контролюючого органу або особистої номерної печатки. Копія такого письмового підтвердження надсилається протягом трьох робочих днів контролюючому органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили.
     Відповідно до п. 6 розділу VІІІ Порядку 657 у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до контролюючого органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
     Разом із заявою подаються:
     документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку;
     примірник акта про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на контролюючі органи, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого контролюючого органу та таким іншим контролюючим органом проводився огляд;
     письмове підтвердження контролюючого органу, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого контролюючого органу і таким іншим контролюючим органом огляд не проводився згідно з абзацом четвертим п. 5 розділу VІІІ Порядку 657.
     Заява розглядається контролюючим органом, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, протягом п’яти робочих днів з дати її подання.
     Якщо товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, перебувають у зоні діяльності цього самого контролюючого органу, керівником такого органу або особою, що виконує його обов’язки, невідкладно після отримання заяви здійснюються заходи, передбачені п. 5 розділу VІІІ Порядку 657.
     За результатами розгляду заяви щодо факту аварії чи дії обставин непереборної сили керівник контролюючого органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов’язки, виносить відповідне рішення згідно з Кодексом.
     Рішення про припинення (завершення) митного режиму приймається лише щодо транспортних засобів або товарів (їх частини), які внаслідок факту аварії чи дії обставин непереборної сили були знищені, повністю та безповоротно пошкоджені, втрачені або зіпсовані.
     Рішення оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві та засвідчується підписом особи, яка його винесла, та завіряється відбитком печатки контролюючого органу або особистої номерної печатки.
     Якщо приймається рішення про припинення (завершення) митного режиму, у резолюції після запису ”Митний режим (зазначається назва митного режиму) припинено (завершено)” має бути зазначено, відносно яких саме транспортних засобів або товарів (їх частини) припинено (завершено) митний режим.
     Згідно з п.8 розділу VІІІ Порядку 657 у разі прийняття рішення про відмову у припиненні (завершенні) митного режиму контролюючий орган зобов’язаний невідкладно письмово повідомити заявника про причини і підстави такої відмови.

Які встановлені строки транзитних перевезень?

Категорія 204. Митні режими
Питання Які встановлені строки транзитних перевезень?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
     Відповідно до ч.1 ст.95 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI
зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту:
1)     для автомобільного транспорту – 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці – 5 діб);
2)     для залізничного транспорту – 28 діб;
3)     для авіаційного транспорту – 5 діб;
4)     для морського та річкового транспорту – 20 діб;
5)     для трубопровідного транспорту – 31 доба;
6)     для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) – 90 діб.
     Згідно з ч.2 ст.95 МКУ до строків, зазначених у ч.1 ст.95 МКУ, не включається:
     1) час дії обставин, зазначених у ст.192 МКУ;
     2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування контролюючого органу, який контролює їх переміщення);
     3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених
р.V МКУ (за умови інформування контролюючого органу, який контролює переміщення цих товарів).

Який порядок оскарження рішень контролюючого органу?

Категорія 219. Оскарження рішень, дій або бездіяльності органів ДФС України
Питання Який порядок оскарження рішень контролюючого органу?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні
     Відповідно до ч. 1 ст. 24 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси
     Рішення - окремі акти, якими контролюючі органи або їх посадові особи приймають рішення з питань, передбачених законодавством України з питань державної митної справи, а також задовольняють скарги, заяви, клопотання конкретних фізичних чи юридичних осіб або відмовляють у їх задоволенні (п. 1. ч. 2 ст. 24 МКУ).
     Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, їх посадових осіб та інших працівників до посадових осіб та органів вищого рівня визначається ст. 25 МКУ, відповідно до якої:
     1. Посадовими особами вищого рівня стосовно посадових осіб та інших працівників контролюючих органів є керівники цих органів.
     2. Органами вищого рівня є:
     1) щодо митних постів - митниці, структурними підрозділами яких є ці митні пости;
     2) щодо митниць, спеціалізованих митних органів, митних організацій - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
     3. Скарга на рішення, дії або бездіяльність посадової особи або іншого працівника контролюючого органу (включаючи заступника керівника) подається керівникові цього органу, організації.
     4. Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митного поста подається до митниці, структурним підрозділом якої є цей митний пост.
     5. Скарга на рішення, дії або бездіяльність керівника митниці, спеціалізованого митного органу, митної організації подається до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
     6. Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині посадовою особою або органом, що розглядає скаргу. Посадова особа або орган, які розглядають скаргу, зобов’язані надати особі, яка подала скаргу, належним чином обґрунтовану письмову відповідь у визначений законом строк. Виконання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення здійснюється у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
     Водночас інформуємо, що вимоги до форми та змісту скарг громадян, строки їх подання, порядок і строки їх розгляду, а також відповідальність за протиправні дії, пов’язані з поданням та розглядом скарг, визначаються Законом України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян».