Актуальні запитання (01.12.2016)

За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП?

Категорія 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Питання За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
     Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року
№ 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
     До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
     не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
     обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
     Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
     До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень. (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
     Разом з цим, п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп:
     суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), які здійснюють:
     1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
     2) обмін іноземної валюти;
     3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
     4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
     5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
     6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
     7) діяльність з управління підприємствами;
     8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
     9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
     10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
     фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
     фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
     страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
     фізичні особи - нерезиденти;
     суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД та переліком документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів?

Категорія 401. Електронний цифровий підпис
Питання Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД та переліком документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
     Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД (acskidd.gov.ua/головна /«Контакти»).
     Перелік документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів, наведено в розділі підготовка документів та реєстрація, розміщеного на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД acskidd.gov.ua/головна/«Реєстрація користувачів».

Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств?

Категорія 102. податок на прибуток підприємств
Питання Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні:
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Що є об’єктом оподаткування військовим збором?

Категорія 132. Військовий збір
Питання Що є об’єктом оподаткування військовим збором?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні:
     Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
     Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є:
     загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
     доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
     іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
     Об’єктом оподаткування нерезидента є:
     загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
     доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Як заповнити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі зміни кількості товару/послуги та/або його/її вартості, або при виправленні помилок у табличній частині податкової накладної?

Категорія 101. Податок на додану вартість
Питання Як заповнити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі зміни кількості товару/послуги та/або його/її вартості, або при виправленні помилок у табличній частині податкової накладної?
Відповідь Коротка:
У разі неправильного заповнення кількісного або вартісного показника табличної частини податкової накладної продавець при заповненні розрахунку коригування зазначає:
     в графі 1 – № з/п рядка податкової накладної, що коригується;
     в графі 2 – причину коригування (зміна кількості/зміна вартості/виправлення помилки);
     в графі 3 – номенклатуру товару/послуги, вартість чи кількість яких коригується;
     в графі 4 – код товару згідно з УКТ ЗЕД (у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
     в графах 5, 6 - одиницю виміру товарів/послуг ( у графі 5- умовне позначення, у графі 6- код відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку);
     у випадку коригування кількості товарів/послуг заповнює графи 7 та 8, де вказує:
     у графі 7 - кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, щодо яких проводиться зміна поставки (зі знаком «-» при зменшенні кількості, зі знаком «+» при збільшенні);
     у графі 8 - фактичну ціну без врахування ПДВ, за якою раніше було здійснено постачання;
     у випадку коригування вартості товарів/послуг заповнює графи 9 та 10, де вказує:
     у графі 9 - суму різниці між ціною домовленості без ПДВ та фактичною ціною без ПДВ, за якою здійснено постачання;
     у графі 10 - фактичну кількість постачання товарів/послуг;
     у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості зазначає:
     у графі 2 - причину коригування (зміна кількості та вартості товарів/послуг);
     у графі 7 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, яка вказана у графі 6 податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування;
     у графі 8 – ціну товару/послуги, вказану у графі 7 такої податкової накладної;
     у графі 9 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується ціна товару/послуги, яка вказана у графі 7 такої податкової накладної;
     у графі 10 – кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, вказану у графі 6 такої податкової накладної зменшену/збільшену на значення графи 7 цього розрахунку коригування.
     у графі 13 зазначаються обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.
     У рядках з I по VIII табличної частини розрахунку коригування вказується сума ПДВ зі знаком «-»/«+», на яку коригуються податкові зобов’язання та податковий кредит в залежності від ставки.
     У разі виявлення помилок в номенклатурі чи коді товару згідно з УКТ ЗЕД у розрахунку коригування в одному рядку повторюють рядок із помилковою назвою товару чи коду УКТ ЗЕД, але зі знаком «мінус» у графі 7 «зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)», а в другому рядку вказують правильну номенклатуру (та/або код УКТ ЗЕД) зі знаком «плюс» у графі 7 та із тими самими сумами кількості, ціни й обсягу без ПДВ товару (послуги).
     В такому випадку графа 1 розрахунка коригування, в якій зазначається № з/п рядка податкової накладної, що коригується заповнюється двічі по кожному з рядків, які виправляють помилку в номенклатурі чи коді товару згідно з УКТ ЗЕД.
Повна:
Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.
     Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
     Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
     У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни.
     У разі неправильного заповнення кількісного та/або вартісного показника табличної частини податкової накладної продавець при заповненні розрахунку коригування зазначає:
     в графі 1 – № з/п рядка податкової накладної, що коригується;
     в графі 2 – причину коригування (зміна кількості/зміна вартості/виправлення помилки);
     в графі 3 – номенклатуру товару/послуги, вартість чи кількість яких коригується;
     в графі 4 – код товару згідно з УКТ ЗЕД (у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
     в графах 5, 6 - одиницю виміру товарів/послуг ( у графі 5- умовне позначення, у графі 6- код відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку);
     у випадку коригування кількості товарів/послуг заповнює графи 7 та 8, де вказує:
     у графі 7 - кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, щодо яких проводиться зміна поставки (зі знаком «-» при зменшенні кількості, зі знаком «+» при збільшенні);
     у графі 8 - фактичну ціну без врахування ПДВ, за якою раніше було здійснено постачання;
     у випадку коригування вартості товарів/послуг заповнює графи 9 та 10, де вказує:
     у графі 9 - суму різниці між ціною домовленості без ПДВ та фактичною ціною без ПДВ, за якою здійснено постачання;
     у графі 10 - фактичну кількість постачання товарів/послуг;
     у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості зазначає:
     у графі 2 - причину коригування (зміна кількості та вартості товарів/послуг);
     у графі 7 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, яка вказана у графі 6 податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування;
     у графі 8 – ціну товару/послуги, вказану у графі 7 такої податкової накладної;
     у графі 9 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується ціна товару/послуги, яка вказана у графі 7 такої податкової накладної;
     у графі 10 – кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, вказану у графі 6 такої податкової накладної зменшену/збільшену на значення графи 7 цього розрахунку коригування.
     у графі 13 зазначаються обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.
     У рядках з I по VIII табличної частини розрахунку коригування вказується сума ПДВ зі знаком «-»/«+», на яку коригуються податкові зобов’язання та податковий кредит в залежності від ставки.
     У разі виявлення помилок в номенклатурі чи коді товару згідно з УКТ ЗЕД у розрахунку коригування в одному рядку повторюють рядок із помилковою назвою товару чи коду УКТ ЗЕД, але зі знаком «мінус» у графі 7 «зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)», а в другому рядку вказують правильну номенклатуру (та/або код УКТ ЗЕД) зі знаком «плюс» у графі 7 та із тими самими сумами кількості, ціни й обсягу без ПДВ товару (послуги).
     В такому випадку графа 1 розрахунка коригування, в якій зазначається № з/п рядка податкової накладної, що коригується заповнюється двічі по кожному з рядків, які виправляють помилку в номенклатурі чи коді товару згідно з УКТ ЗЕД.

Чи потрібно СГ, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, з урахуванням рішення Державної регуляторної служби України від 04.07.2016 №8, подавати звіти за формою №1-РА та №1-РТ?

Категорія 115. Ліцензування виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів
Питання Чи потрібно СГ, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, з урахуванням рішення Державної регуляторної служби України від 04.07.2016 №8, подавати звіти за формою №1-РА та №1-РТ?
Відповідь Коротка:
     До внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, продовжують подавати звіти за формою №1-РА та №1-РТ щомісяця до 10 числа наступного за звітним місяця.
Повна:
     Згідно з частиною третьою ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) суб’єкти господарювання, які отримали передбачені Законом № 481 ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.
     Форми звітів: № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» (далі – Звіт № 1-РА); № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» (далі – Звіт № 1-РТ) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» (далі – Наказ № 49), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за № 340/28470.
     За результатами аналізу набрання чинності Наказу № 49 Державною регуляторною службою України прийнято рішення від 04.07.2016 № 8 щодо необхідності усунення Міністерством фінансів України у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення порушень принципів державної регуляторної політики.
     У порядку, визначеному ст.ст. 27 та 28 Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» Міністерство фінансів України оприлюднило проект наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49», яким, зокрема спрощено форми Звіту № 1-РА та Звіту № 1-РТ.
     Таким чином, до внесення змін до Наказу № 49, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, продовжують подавати звіти за формою №1-РА та №1-РТ щомісяця до 10 числа наступного за звітним місяця.

Як здійснюється обрання або перехід на спрощену систему оподаткування?

Категорія 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Питання Як здійснюється обрання або перехід на спрощену систему оподаткування?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
     Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обрання або перехід на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
     Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
     Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
     1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
     2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
     3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
     4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
     Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
     Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
     Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
     Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
     До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
     При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

У яких випадках та в які терміни особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ?

Категорія 101. Податок на додану вартість
Питання У яких випадках та в які терміни особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ?
Відповідь Коротка:
Особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у разі:
     якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Податкового кодексу України, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи;
     проведення нею операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави , незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, 1000000 грн., а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
     У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1000000 грн..
Повна:
Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн. (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
     Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.
     Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
     Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.

Чи має право ДПІ як територіальний орган ДФС надавати письмові податкові консультації?

Категорія 135. Права та обов’язки платників податків
Питання Чи має право ДПІ як територіальний орган ДФС надавати письмові податкові консультації?
Відповідь Коротка:
     Податкові консультації у письмовій формі мають право надавати ДФС, Головні управління ДФС у областях, м. Києві та Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників. Будь-які державні податкові інспекції мають право надавати податкові консультації виключно в усній формі.
Повна:
     Відповідно до п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
     Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що консультації, крім узагальнюючих, надаються:
     в усній формі - контролюючими органами;
     у письмовій або електронній формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.
     Згідно з п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
     Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 (далі – Положення)Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є Державна фіскальна служба України (далі – ДФС).
     ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів (п. 7 Положення).
     Перелік територіальних органів ДФС визначений постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України».
     Отже, податкові консультації у письмовій формі мають право надавати ДФС, Головні управління ДФС у областях, м. Києві та Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників. Будь-які державні податкові інспекції мають право надавати податкові консультації виключно в усній формі.

Який порядок виправлення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, не пов’язаної з помилкою в полі «Індивідуальний податковий номер»?

Категорія 101. Податок на додану вартість
Питання Який порядок виправлення помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, не пов’язаної з помилкою в полі «Індивідуальний податковий номер»?
Відповідь Коротка:
     У випадку допущення помилки в реквізитах податкової накладної платник податків на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У цьому випадку графи з 1 по 13 розділу Б розрахунку коригування та у розділі, до якого вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються (залишаються пустими).
     Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.
Повна:
     Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
     Пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307), визначено, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
     Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до п. 1 Порядку № 1307.
     Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
     У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.
     У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.
     Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.
     Отже, у випадку допущення помилки в реквізитах податкової накладної платник податків на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У цьому випадку графи з 1 по 13 розділу Б розрахунку коригування та у розділі, до якого вносяться узагальнюючі дані щодо сум коригування, не заповнюються (залишаються пустими).